Пейзаж приваблює умиротвореною атмосферою літнього полудня: за підгорілою на сонці жовтавою смужкою озимини у замріяному спокої розкинулося по обрію мальовниче село, що потопає у вишневих садках, урізноманітнених струнким явором. Лагідне на початку літа сонце підсвічує легенькі хмарки прозорого неосяжного небосхилу. Значимість полотна полягає поміж іншого в образотворчому прагненні митця зберегти для нас автентичний вигляд сільської місцевості 90-х років з характерними старовинними, критими соломою й очеретом оселями, зараз вже дуже рідкісними, – справжня насолода для поціновувачів ностальгійної ретроспективи.
Край села 2016 53×90
