Полотно надихає безпосередністю зустрічі з могутнім зеленим світом – мерехтливий смарагдовий масив постає у своєму вільному й величному житті, яке вселяє почуття подиву красою земної природи, запрошує глядача до емоційного діалогу з нею. Сонце виграє на листі розкидистого дерева, виблискує на матових гілках. Безкінечні переходи відтінків зеленого кольору збагачують зображення зсередини, полотно набуває об’єму й експресії. Поезія деревного життя вражає міццю і самодостатністю, стара груша владно приймає спостерігача під свій заспокійливий покров. Одухотворена атмосфера рослинного світу навіює думку про міфологічні духи – можливо, натхненне живе дерево здатне дарувати гостинний прихисток таємничим мавкам і лісовикам, які населяють зелену стихію згідно з прадавніми українськими віруваннями.
Стара груша 1998 76×65